18 березня Всесвітній день переробки – Global Recycling Day

Щороку Земля дає людству мільярди тонн природних ресурсів, але в недалекому майбутньому вони можуть закінчитися. Тому ми маємо вже сьогодні розмірковувати над тим, що викидаємо на смітник. Різноманітні матеріали для пакування, використаний папір, пластик, скло та багато чого іншого — якщо все це піддавати вторинній переробці, можна зберегти велику частину природних ресурсів для наступних поколінь.

Щоб підкреслити важливість цієї проблеми, виробити спільні міжнародні стандарти переробки, забезпечити майбутнє нашої планети, Бюро міжнародної переробки визначило 18 березня як Всесвітній день переробки або Global Recycling Day.

Його запроваджено у 2018 році з метою підвищення обізнаності не тільки про важливість утилізації, а й про те, наскільки цінними насправді є відходи як ресурс. Тобто стимулювати уряди та людей розглядати відходи як вторсировину, а не сміття, розвивати переробну промисловість, адже вторинна переробка знижує кількість відходів на сміттєзвалищах та сміттєспалювальних заводах, зберігає природні ресурси, економить енергію, створює нові робочі місця.

Може здатися, що проблема переробки відходів постала перед людством не пізніше минулого століття. Насправді це не так, і приклади тому можна знайти в найдавнішій історії.

Наприклад, вже в 500-му році до нашої ери в грецьких Афінах сміття не викидали стихійно, а мали вивозити на спеціальні сміттєзвалища, які знаходилися на відстані не менш як півтора кілометра за містом.
Аналіз складу давньоримського скляного посуду показав, що значна його частина була виготовлена з переплавлених уламків. Щоправда, причиною цього було не піклування про екологію, а банальна нестача сировини для нових виробів. Та й взагалі більша частина відходів у римлян перероблялася — дерев’яне сміття було джерелом тепла, його спалювали в печах; з кісток тварин виготовляли кісткове борошно; по вулицях ходили сміттярі, скуповуючи метали й бите скло на переплавку. А ось глини для кераміки було вдосталь, тому уламки керамічного посуду переробляли не так часто. Проте інколи їх перетирали на порошок, який використовували в складі цегли для будівництва.

З часом процеси виготовлення різноманітних товарів спростилися, а індустріальна революція сприяла тому, що вони стали доступнішими й дешевшими. Все частіше речі стали опинятися на сміттєзвалищах, але знаходилися люди, які розуміли, що з відходів можна отримати непоганий прибуток.

Цікаво, що:
– За останні 50 років людство використало більше природних ресурсів, ніж за всю попередню історію.
– Переробка однієї пластикової пляшки економить енергію, якої вистачає на 4 години роботи лампочки потужністю 100 Ватт. Процес переробки пляшки на 20% менше забруднює повітря й на 50% — воду, ніж її виробництво з первинної сировини.
– Скло та метали можна переробляти скільки завгодно. Папір переробляють до семи разів; пластик після кількаразової переробки змішують з іншими матеріалами, наприклад, додають в суміш для асфальтового покриття.
– Переробка пластику потребує в 2 рази менше енергії, ніж його спалювання.
– Більш ніж 1,6 мільйона людей в світі зайняті в галузі переробки вторинної сировини.
– Щорічний внесок індустрії вторинної переробки в світовий ВВП на найближчі 10 років прогнозується в розмірі 400 мільярдів доларів.
– Швеції вдалося досягти 99% переробки вторинної сировини. Країна навіть імпортує відходи з інших країн, щоб переробити їх для забезпечення енергією — опаленням та електрикою. Австрія, Німеччина та Швейцарія переробляють 97% відходів.
– Переробка вторинної сировини скорочує викиди вуглецевого діоксиду на 700 мільйонів тонн щороку.

Великі зміни починаються з малих дій. Тобто наше здорове майбутнє та добрий екологічний стан природи залежить впершу чергу від кожного з нас, від усвідомлення важливості дбайливого ставлення до світу, в якому ми живемо, від простих вчинків, які можна робити щодня власними руками, покращуючи умови існування навколишнього середовища та своїх близьких.

Збережемо нашу планету разом!