Заповідна справа в Україні — система організаційних, наукових, правових, виховних та інших заходів, спрямованих на охорону і розвиток природно-заповідного фонду України.
Указом Президента України від 18 серпня 2009 № 629 7 липня визначено днем професійного свята працівників сфери формування та забезпечення функціонування національної мережі територій і об’єктів природно-заповідного фонду та системи міжнародних природоохоронних територій – Днем працівника природно-заповідної справи.
Зараз природа України знащується загарбниками, які прийшли на наші землі. І, хоча наші мужні захисники, екоактивісти та працівники підвідомчих організацій Міндовкілля прикладають максимум зусиль для збереження здорового стану природних систем під час війни, нам доведеться вирішувати багато складних питань з відновлення та оздоровлення пошкоджених територій.
Крім того, заповідна справа має безліч невирішених проблем:
– У першу чергу, це стосується вдосконалення законодавчої бази, що має відношення до природно-заповідного фонду. Фахівцями з області заповідної справи, порушуються питання про посилення охоронного режиму природних заповідників, а також національних південних парків, біосферних заповідників та інших об’єктів природно-заповідного фонду.
– Істотну шкоду заповідній справі в Україні, завдає недосконала система екологічного туризму та ідеологія пріоритетності комерційного використання природних ресурсів, природних заповідників та інших об’єктів природно-заповідного фонду.
– Актуальним, як завжди, залишається питання фінансування, а також відсутність якісної державної системи підготовки кадрів для заповідників та національних парків.
– Ще однією проблемою є підпорядкованість заповідників і національних парків різним відомствам, частина з яких не має жодного відношення до охорони природи.
– Застарілою проблемою є практика проведення регуляційних заходів у природних заповідниках — санітарних рубок лісу, сінокосіння, регулювання чисельності окремих видів тварин, що призводить до втрати якості інформаційного ресурсу природних заповідників і екологічного збитку заповідним екосистемам.
Усі ці та ще ряд інших питань поступово вирішуються як на законодавчому рівні, так і на місцях. Ми віримо в позитивні результати, які будуть проявлятися в матеріальному плані через реальне збереження української природи.
Щиро дякуємо тим, хто попри все докладає максимум зусиль для захисту природно-заповідних фондів України, відновлення їх здорового екологічного стану задля квітучого майбутнього рідної землі.
Збережемо нашу планету разом! Все є та буде Україна!