1 грудня 1959 року у Вашингтоні був укладений договір про Антарктику, що передбачає демілітаризацію району Антарктиди, використання його у виключно мирних цілях і перетворення на зону, вільну від ядерної зброї.
Договір набув чинності 23 червня 1961 року після його ратифікації 12 державами (Аргентина, Австралія, Бельгія, Велика Британія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР і США) – початковими учасниками, чиї вчені проводили активні дослідження на території Антарктики. Зараз членами Договору є 46 країн, частина з яких – консультативні сторони.
Договором заборонено створення в районі південніше 60-ї паралелі південної широти військових споруд, проведення військових маневрів, випробувань будь-яких видів зброї, ядерних вибухів, розміщення й поховання радіоактивних відходів. Також в цьому районі заборонено проведення будь-яких заходів військового характеру, що, перш за все, спрямоване на створення умов для захисту вразливої екосистеми Антарктики.
Що стосується живих ресурсів, договір жорстко регламентує їх промисел. Будь-яка діяльність в Антарктиці, навіть туризм, а тим більше судноплавство, рибальство, прокладання кабелів і трубопроводів, перш, ніж вона буде дозволена, повинна на міжнародному рівні пройти процедуру попередньої оцінки її впливу на навколишнє середовище Антарктики.
Саме цей міжнародний договір започаткував святкування Дня Антарктиди на початку найхолоднішого в північній півкулі місяця – у перший день зими.
Основною метою свята є популяризація знань про Антарктиду, нагадування про необхідність збереження природи, ресурсів Землі та об’єднання задля цих важливих цілей.
Активісти та представники екоорганізацій в цей день займаються просвітницькою діяльністю, відбуваються різноманітні громадські заходи та тематичні форуми й конференції.
Збережемо нашу планету разом!